Монако

Монако – мікродержава, напіванклав на півдні Франції на березі Лігурійського моря; площа − 2,02 км². Рельєф: горбистий. Країна розширює територію, засипаючи прибережні води. Голова держави — князь (князь Монако) Альбер II (з 2005, після смерті Реньє III); уряд очолює Серж Тель з 2016 р. Політична система — конституційна монархія. Експорт: продукція легкої промисловості, основні статті прибутку — туризм та гральний бізнес. Населення — 35 657 (2006).

Клімат середземноморський з помірно теплою зимою й сухим, теплим і сонячним літом. Середня температура січня, лютого — +8 °C (47 °F); у липні, серпні — +26 °C (78 °F). Середньорічна температура становить 16,3 °C. Кількість сонячних днів у році досягає 300.

Монако, маючи вихід до Середземного моря, стало популярним курортом, привабливим для туристів через казино та приємний клімат.

Переваги: обіцяна банківська таємниця і низькі податки залучають мільярдні статки з-за кордону. Наприкінці 90-х рр. обсяг коштів, збережених у монакських банках, мав щорічний приріст 18 %. Відсутній зовнішній борг, валютні резерви порядку $ 2 млрд. Низьке безробіття (3 %).

Слабкі сторони: відповідно до угоди із Францією з 1994 р. підозрілі рахунки банки розкривають, як, втім, тепер у всіх інших країнах. Залежність від економічних коливань у Франції й Італії. ПДВ приносить 55 % державних доходів. Вимога ЄС посилити банківське й податкове законодавство. Відсутність мінеральних ресурсів, повна залежність від імпорту.

Князівство успішно залучає до себе різноманітні, екологічно безпечні, галузі промисловості з усього світу. Причина — малі податки й цілком скасований державний податок з індивідуального прибутку. Князівство, однак, утримує монополії в декількох галузях, у тім числі: вироби з тютюну, телефонні лінії, пошта. Рівень життя — високий (приблизно такий, як у багатих районах Франції). Відсоток безробітних у 1999 році був 22 %. З 2002 року національна валюта — Євро.